O wilku i siedmiu koźlątkach (Вовк і семеро козлят; wilk- вовк ; siedem — сім; koźlątka- козенята мн.ч; koźlę — од.ч.)
Była sobie kiedyś koza. (Жила - була коза; być - бути; koza-коза) Miała ona siedem koźlątek (Було у неї семеро козенят; mieć - мати; koźlęta - козенята), a kochała je tak (так любила; kochać - любити; je-их), як tylko mat; matka - мати; potrafić - зуміти) swoje dzieci (своїх дітей; swój - свій; dziecko - од.ч. дитина; dzieci - мн.ч.діти). Pewnego dnia wybrała się (Одного разу вибралася; pewny - певний; dzień - день) do lasu po jedzenie (у ліс по корм; las - ліс; jedzenie - корм, їжа). Przywołała całą sióndemkę ( скликала всіх сімох ; wołać — кликати; siódemka — сімка) i rzekła (і сказала; rzec — говорити): «Drogie dziatki (Мили діти; dzieci — діти) muszę wyjść domusu las-ліс). Bądźcie grzeczne (будьте слухняними; grzeczny — мирний, слухняний), gdy mnie nie będzie (коли мене не буде), zamknijcie drzwi (зачиніть двері; drzwi — двері; zamknąć — зачинити) i miejcie się na baczności pr! (і бережіться вовка; baczność - уважність; wilk-вовк). Jeśli uda mu się wejść (якщо вдасться йому увійти; uda się — вдасться, wejść — увійти) pożre was ze skórą (зі жере вас зі шкірою; pożerać — зжерти; skóra-шкура) i kośćmi (і кістками; kości — кістки; Łotr umie się przebrać ( Цей лиходій часто прикидається; łotr- лиходій ; umieć — вміти; się przebrać — переодягатися), ale poznacie go po chropawym głosie i czarnych łapach.» (але впізнаєте його хрипким голосом і по чорних лапах; poznać-дізнатися; chropawy głos — хрипкий, неблагозвучний голос; czarna łapa — чорна лапа)
Koźlątka zaś rzekły (відповіли козенята; Koźlątka- козенята; rzec — промовили): «Droga matko (дорога мама; matka — мама), Będziemy mieć się na baczności (будемо берегтися вовка; mie ostrożność – бути дуже уважним), nie troszcz się o nas.
Nie trwało długo (Минуло трохи часу; trwać — тривати), a zapukał ktoś do drzwi (постукав хтось у двері; zapukał w drzwi — постукатися у двері) domu i zawołał: (і закричав) «Otwórzcie, drogie dziatki mama przyszła (ваша мама прийшла; przyjść - прийти) i każdemu coś przyniosła! (і всім щось принесла; każdy — кожен) «Lecz koźlęta poznały( але козенята дізналися; koźlę — козеня) po chropawym głosie (за грубим голосом); , że to był wilk (що це був вовк; że -що) . "Nie otworzymy," (Не відкриємося; otworzyć-відкрити, zawołały, (закричали) "Nie jesteś naszą mamą (ти не мама наша; jesteś - для 2 особи од.ч.; być - бути) Ona ma cienki (у неї тонкий) i łagodny twój głos jest chropawy (а твій голос грубий; jest - є для 3 л.од.ч.) .
Poszedł więc wilk do kramarza (пішов вовк до купця; kramarz - купець) i kupił sobie (і купив собі) wielki kawał kredy (мала великий шматок; kawał kredy- крейда) . Zjadł go (з'їв його; zjeść — з'їсти) i tak jego głos zrobił się cienki (і його голос став таким тонким; robić — робити; cienki — тонкий). Potem wrócił (потім повернувся; wrócić — повернутися), zapukał do drzwi (постукав у двері; pukać- стукати) — i zawołał: (і покликав) «Otwórzcie, drogie dziatki, (Діти, милі, відімкніться; dziatki — мама; wróciła (ваша мама повернулася; wrócić — повернутися) i każdemu coś przyniosła!» (і кожному щось принесла; przynieść- принести).
Lecz tym, kto wszedł, (той, хто увійшов; lecz-але), był wilk! (був вовк) Koźlęta wystraszyły się (Злякалися козлята; wystraszyć — злякатися) kuchni (четвертий у кухню), piąte do szafy, (п'ятий у шафку) szóste pod balię, (шостий під умивальник), siódme do skrzyni zegara ściennego (сьомий футляр від стінного годинника; ściana -стіна). Lecz wilk je znalazł (Але їх знайшов вовк; wilk — вовк; znaleźć -найти) i połknął jedno za drugim (і проковтнув їх одного за іншим; połknąć-проковтнути). Tylko tego najmłodszego w zegarze ściennym (тільки того молодшого в годиннику; najmłodszy — наймолодший; młody — молодий; zegar ścienny — настінний годинник) nie znalazł (не знайшов).
Gdy już był syty, (коли наївся; syty — ситий) odszedł, położył się na zielonej łące (вовк пішов, розтягнувся на зеленому лужку; położył się -влечься; - Заснути).
Niedługo potem (незабаром) wróciła koza (повернулася коза) z lasu do domu (з лісу додому). Ach, co zobaczyła! (і що ж вона побачила!) Drzwi stały otworem, (Двері навстіж відчинені; stać otworem — фразеол. розкритися, бути доступним) stół, krzesła i ławy poprzewracane, (Стіл, стільці, лави перекинуті), balia rozbita. (умивальник розбитий, ліжко скинуто; łóżko — ліжко). Szukała dziatek, ( шукала діток; szukać - шукати; dziatki - дітки) lecz nie mogła ich znaleźć. (але не могла їх знайти; znaleźć — знайти) Wołała każdego (валу кожного) po kolei (по черзі) z imienia, (на ім'я) lecz nikt nie odpowiadał. (але ніхто не відгукнувся) W końcu, (Нарешті) gdy zawołała najmłodsze, (покликала молодшого) odpowiedział cieniutki głosik: (пролунав у відповідь тоненький голосок; ласк. cieniutki — cienki): (я в годиннику сховався; skrzynia — коробка; zegar — годинник)»
Lecz wilk położył łapę na parapecie. (Поклав вовк свою чорну лапу на підвіконня; parapet-підвіконня) Zobaczyły to dzieci i zawołały: (побачили її козенята і закричали; zobaczyć — побачити; zawołać- покликати) «Nie otworzymy! (не відкриємо) Nasza mama nie ma (у нашої мами немає; mieć — мати) takiej czarnej łapy ako ty (такої чорної лапи як у тебе; czarna łapa — чорна лапа), Ty jesteś wilk! (ти вовк; «jesteś - є для 2 л.од.ч; być- бути; wilk - вовк) Poszedł więc wilk do piekarza (пішов вовк до пекаря; pójść - піти; piekarz - пекар) i rzekł (і сказав (rzec - ust.). зашиб собі ногу; uderzyć — вдарити; się — част.ся), posmaruj mi ją ciastem!
Gdy mu już ją piekarz posmarował (Помазав хлібопеку йому лапу тістом; gdy — коли, якщо), pobiegł wilk do młynarza i rzekł: (побіг вовк до мірошника і каже; wilk-вовк; młynarz — мірошник) «Pos (Присип мені лапу білою мукою; biała mąka — біла мука ; Młynarz pomyślał, (Мельник подумав; myśleć — думати) że wilk, хоче kogoś oszukać rzekł: (і не погодився, а вовк вимовив; мельник; wystraszyć się- злякатися; młynarz-мельник) i pobielił mu łapę. trzeci pod drzwi, (втретє до дверей; po raz trzeci — втретє; drzwi — двері) zapukał i rzekł: (постукав і промовив; pukać — стукати) мама прийшла; wrócić- повернутися) i każdemu coś przyniosła!
Koźlęta zawołały: (Козлята закричали)»Pokaż nam swoją łapę, (покажи нам свою лапу; Pokaż-покажи), żebyśmy widziały (щоб ми знали; żeby wiedzieć) że jesteś naszą matecz від matka - мати)».
Wilk położył łapę na parapecie. (Вовк поклав лапу на підвіконня; parapet — підвіконня) Gdy koźlęta ujrzały (побачили козенята), że była biała, (була біла; biała — біла) mówić - говорити;
Wyciągnęła matka (вийняла мама; Wyciągnąć — витягнути; matka — мама) koźlątko z ukrycia (козеня з укриття). Opowiedziało jej, (козеня розповіло їй; odpowiadać — розповідати) як przyszedł wilk (як прийшов вовк) i wszystkich pożarł (і всіх зжер). Możecie sobie wyobrazić, (можете собі уявити; sobie wyobrazić-уявити) як stara koza płakała (як стара коза оплакувала) nad biedną dziatwą (бідних діток)! W końcu wyszła zawodząc, (Нарешті вийшла вона у великому горі; wyjść -вийти) a najmłodsze koźlątko (наймолодший козеня) pobiegło za nią. (побігло за нею) Gdy doszła na łąkę, (коли прийшла вона на лужок; łąka -лужок) wilk cięgle jeszcze (вовк досі) leżał pod drzewem (лежав під деревом) i chrapał, że gałęzie się trz тремтіли; chrapać- хропти; trząść-трясти; ruszało (щось рухалася) i kotłowało (барахталось). Ach Boże, pomyślała, (Боже, ти мій, подумала) czy moje dziatki, (невже мої діточки) które połknął, (які проковтнув вовк; połknąć -проковтнути) są jeszcze przy życiu? (ще живі?)
Musiało wtedy pobiec koźlątko (Козеня має тоді побігти); do domu po nożyce i dratwę. (Додому по голці і нитки) Stara koza rozcięła (Коза розрізала; rozciąć - розрізати) łotrowi brzuch (лиходію живіт). Ledwo ucięła, як тільки розпорола; (один козеня висунув голову; wystawiać- висовувати; głowa — голова) A gdy dalej cięła, (Стала випаровувати черево далі; gdy — коли; dalej-далі; ciąć — різати), wyskoczyła cała szóstka. (вискочили всі шестеро козенят) Koźlęta były zdrowe (Козлята були живі-здорові), bo łapczywy wilk połknął je w całości. (оскільки жадібний вовк проковтнув їх повністю; łapczywy-жадібний)
Ależ była to radość! (Ось вже радість була!) Pieścili swą drogą matkę, (Стали вони пеститися до своєї дорогої мами; pieścić — пестити; swa — кр.ф від swoja) skakali як krawiec przy weselu, (стрибати як кравець на весіллі; rzekła: (тільки стара коза сказала; rzec — устар.сказати) Idźcie (Ідіть) i poszukajcie wielkich kamieni. (і пошукайте великі камені; poszukać-пошукати) Wypełnimy nimi (Заповнимо ними) brzuch łotrowi, (черево лиходію; łotr -лиходій) póki jeszcze śpi.» (Поки він ще спить! Jeszcze - ще; spać - спати)
Naściągały więc koźlęta (натягнули козенята; naściągać — натягнути) w pośpiechu kamieni, (поспіхом каміння; w pośpiechu — поспіхом; kamień- камінь) powsadzały mu ich do brzucha, (засунули їх вовку; сокр. від jemu - йому) ile wlazło (скільки влізло) Stara zaszyła mu brzuch (Зашила стара коза йому живіт; brzuch - живіт) tak szybko, (так швидко) że nic nie zauważył (що нічого і не помітив; uwaga- увага) i nawet si; ruszyć-рушити, ворухнути).
Gdy się wreszcie wyspał, (Виспався нарешті вовк; wyspać się — виспатися; gdy- коли; wreszcie — нарешті) stanął na nogi (піднявся на ноги; wstać- встати, піднятися) Kamienie w brzuchu велику спрагу; sprawić pragnienie — відчувати спрагу) ruszył więc do studni by się napić (пішов до колодязя води напитися; Lecz gdy zaczął biec, (Тільки почав бігти; biec — бігти) kamienie poczęły uderzać o siebie (камені в череві один про одного почали стукати; począć- почати) i się przewracać. (перевертатися) Zawołał więc: (крикнув вовк; wołać — звати, кричати)
«Brzęczy mi w uchu (дзвонить у вусі; ucho - вухо; ucha - вуха)
Czy może w brzuchu (або може в череві; brzuch-живот)
Coz za pragnienie. (що за спрага така; pragnienie - спрага, бажання)
To chyba były twarde kamienie» ( це напевно були тверді камені; to-це; twardy — твердий; kamienie-камені; kamień-камінь)
A gdy doszedł do studni( коли дійшов до колодязя; dojść-дійти; studnia-колодязь) i pochylił się nad wodą,( нахилився до води; pochylić się-нахилитися) ciężkie kamienie( важке каміння)
(Що він і потонув; marnie-погано; utopić-потопити). Kiedy koźlęta to ujrzały, (Побачили це семеро козлят; koźlęta — козенята; koźlę — козеня; ujrzeć — побачити) przybiegły pośpiesznie (прибігли швидко; przybiegać — прибігати) i głośча zawo; głośno-гучно; zawołać-закричат) Wilk nie żyje!» (Вовк мертвий!; Wilk - вовк; nie żyje помер) Załapały się za ręce (взялися разом за руки; złapać się - схопитися, взятися) i tańczyły z matką (танцювали з мамою ) z radości wokół studni (на радо-ó-łoł-dół-döłł-döłł-döłł-döłł-döłł-döłł-döłł-dönłó-dönłód-kódłódczó;
