Снігуронька (Білосніжка) — Królewna Śnieżka

Pewnego razu w środku zimy (Зимовим днем), gdy z nieba padały płatki śniegu jak pierze (у той час як сніг валив пластівцями), królowa siedziała przy oknie (сиділа одна королева і шила під віконцем) котрого рама була чорного дерева). Szyjąctak patrzyła na śnieg (Шила вона і на сніг поглядала) aż ukłuła się igłą w palec (і вколола собі голкою палець до крові). Na śnieg poleciały trzy krople krwi. A ponieważ czerwień pięknie wyglądała na białym śniegu, pomyślała sobie (І подумала королева про себе): «Chciałabym mieć dziecko białe jak ten śnieg ram (рум'яний, як кров, і чорнявий, як чорне дерево!). Wkrótce urodziła córeczkę (І невдовзі бажання її точно виповнилося: народилася у неї донечка) białą jak śnieg, o ustach czerwonych jak krew (біла, як сніг, рум'яна, як дах), o włosach як hebanowe drewno (і чорнява). Dlatego nazwano ją śnieżką (і була за свою білизну названа Снігуронькою).

Po roku król wziął sobie drugą żonę (Рік опісля король одружився з іншою). Była to pani piękna, aledumna i próżna (Ця друга дружина його була красуня, але і горда, і зарозуміла). Nie potrafiłabyznieść piękniejszej od siebie (і ніяк не могла потерпіти, щоб хтось міг з нею зрівнятися в красі). A miała ona cudowne lustro (Причому вона мала таке чарівне зеркальце). Gdystawała przed nim by się obejrzeć, mówiła (перед яким вона любила ставати, милувалася собою і говорила):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Хто jest najpiękniejszy w świecie (Хто тут усіх кращий, хто всіх миліший).

A Lusterko odpowiadało (Тоді і відповідало їй зеркальце):

"Tyś królowo najpiękniejsza na świecie" (Ти, королева, всіх тут миліше)

I była zadowolona (І вона відходила від дзеркальця задоволена-задоволена), bo wiedziała, że lustrozawsze mówi prawdę (і знала, що дзеркальце їй неправди не скаже).

Tymczasem Śnieżka rosła (Снігуронька ж тим часом підростала) i stawała się coraz piękniejsza (і гарнішала), a gdy miała już siedem lat (і вже по восьмому році), była piękna jak jasny dzień,piekniejsza ni sa ясний день). Kiedy więc ta zapytała lustro(І коли королева одного разу спитала у дзеркальця):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Кто jest najpiękniejszy w świecie.» (Хто тут усіх гарніший, хто всіх миліший)

dostała odpowiedź (дзеркальце відповідало їй):

«Nikt piękniejszy w tej komnacie nie mieszka

(Ти, королева, красива собою),
lecz tysiąc razy piękniejsza od ciebie jest Śnieżka»

(А все ж таки Снігуронька вище красою)

Mocno strapiło to królową (Жахнулася королева), aż zrobiła się żółta i zielona z zawiści (пожовкла, позеленіла від заздрості). Od tej pory gdy spotykała śnieżkę (З того часу, як, бувало, побачить Снігуроньку), wnętrzności się w niej nicowały (так у неї серце від злості на частини розірватися готове), tak wielka była jej nienawiść do tej dziewe Pycha i zawiść (І заздрість з гордістю) rosły jak chwast w jej sercu (ніби бур'яни, так і стали зростати в її серці) coraz to wyżej (і розростатися все ширше і ширше) i nie zaznała odtąd spokoju (Так що нарешті ні вдень, ні вночі не стало їй спокою). Zawołała więc myśliwego i rzekła (І ось покликала вона одного разу свого псара і сказала): «Wyprowadź do dziecko w las (Виведи це дівчисько в ліс), bo nie chcą go widzieć oczy moje (щоб вона мені більше на очі не траплялася). Zabijesz ją tam (Убий її), a na dowód przyniesiesz mi jej płuca i wątrobę (і на доказ того, що мій наказ виконано, принеси мені її легкий і печінку). Myśliwy był posłuszny tymsłowom (Псар послухався) i wyprowadził ją do lasu (вивів дівчинку з палацу до лісу), a gdywyciągnął już nóż (і як вийняв свій мисливський ніж), by przebić śniezko akała i rzekła (та стала плакати і просити): «Ach, drogi myśliwy, nie zabijaj mnie (Добра людина, не вбивай мене). Pójdę w dziki lasi nigdy nie wrócę do domu (я втечу в дрімучий ліс і ніколи не повернуся додому).» A ponieważ była tak piękna, myśliwy zlitował się nad nią i rzekł. тебе в лісі дикі звірі),» pomyślał, lecz mimo to zrobiło mu się tak, якby mu kamień z serca spadł (і все-таки в нього немов камінь із серця впав), bo nie mułił jej zabijać (коли він пощадив дитину). Gdy z zarośli wyskoczył młody warchlak (Якраз у цей час молодий оленчик вискочив з кущів), przebił go swym nożem(псар приколов його), wyciął płuca i wątrobę (вийняв з нього легке з печінкою) і як do королеві на доказ того, що її наказ виконано). Kucharz mułił gotować to w soli (Кухареві наказано було їх присолити і зварити), a zła baba jadła tę strawę myśląc (і зла баба з'їла їх, уявляючи), że to płuca і wątroba śnieżki (що їсть).

Biedne dziecko było w lesie zupełnie samo (І ось опинилася бідолашна в дрімучому лісу одна-одиначка), bało się tak bardzo (і стало їй так страшно), że oglądało się za wszystkimi liśćmi na drzewach ( wiedziało, co dalej począć (і не знала, що їй робити і як їй бути). Zaczęło biec przez ostre kamienie i ciernie (Вийшла бігти, і бігла по гострих каменях і по колючих чагарниках), a dzikie zwierzęta przebiegały mu drogę (і дикі звірі снували повз неї взад і вперед) nic mu nie czy . Dziewczynka biegła tak długo (Бігла вона), як tylko nogi chciały ją nieść (поки несли її швидкі ножі), aż wieczór zaczął nadciągać (майже до вечора). Wtedy zobaczyła domek (коли ж втомилася, то побачила маленьку хатинку) i weszła do niego, щоб odpocząć (і увійшла до неї). W domku wszystko było małe (У цій хатині все було маленьке), ale takie delikatne i czyste (але таке чистеньке та гарненьке), że aż ciężko powiedzieć (що сказати не можна). Stał tam biało nakryty stoliczek (Посеред хатини стояв столик) i siedem małych talerzy (з сімома маленькими тарілочками), każdy zaś talerzyk miał za sąsiada łyżeczkę (і на кожній тарілочці по ложечці), obokcza ów, i siedem kubeczków (і виделок, і при кожному приладі по чарочці). Pod ścianą stało siedem, один obok drugiego łóżeczek (біля столу стояли рядком сім ліжечок), a wszystkie przykryte śnieżno białym prześcieradłem (прикритих білою постільною білизною). Śnieżka, ponieważ była głodna (Снігуронька, якою дуже і є) i bardzo chciało jej się pić (і хотілося), zjadła z każdego talerzyka troszeczkę (покуштувала з кожної тарілочки) warzyw i chleba a (і з кожної чарочки випила покапельці вина), bo nie chciała jednemu zjeść wszystko (бо вона не хотіла все відібрати уодного). Potem chciała położyć się do łóżka, bo była bardzo zmeczona (Потім, стомлена ходьбою, вона намагалася прилягти на одне з ліжечок), але żadne nie pasowało (але жодна не припала їй у міру), jedno było za długie (одна inne za krótkie (інша — надто коротка), sióndme wreszcie było w sam raz (і тільки сьома довелася їй як розпору), położyła się więc do niego (У ній вона і вляглася), poleciła się Bożej opiece i zasnę .

Gdy zrobiło się całkiem ciemno (Коли зовсім стемніло), przyszli panowie tego domku (прийшли в хату її господарі). Było to siedmiu karzełków (сім гномів), którzy kopali rudę w górach(які в горах рилися, добуючи руду). Zapalili siedem światełek (Засвітили вони свої сімвічок), a gdy w domku zrobiło się jasno (і коли в хатині стало світло), zobaczyli, że ktoś w nim był (вони побачили, що хтось у них побував), bo nie wszystko było w takim porządku (бо не все було в тому порядку), w jakim zostawili dom (у якому вони всі у своєму житлі залишили). Pierwszy zaś powiedział (Перший сказав): «Хто siedział na moim krzesełku? (Хто сидів на моєму стільці),» drugi dodał (Другий): «Kto jadł z mojego talerzyka (Хто поїв та моєї тарілочки)?», trzeci(Третій): «Kto wziął moją bułeczkę? (Хто від мого хлібця відламав шматочок),» czwarty (Четвертий) «Kto zjadł moje warzywo (Хто моїх страв покуштував)? Хто kroił moim nożykiem (Хто моїм ножиком порізав)? Potem pierwszy się rozejrzał (Тут перший обернувся), zobaczył na swoim łóżku małewgłębienie i rzekł (і побачив, що на його ліжку була маленька складочка; він одразу сказав): «Kto był w moim łóżeczku (Хто до моєї постелі)? Zaraz przybiegli inni i zawołali(Збіглися до ліжечок і всі інші і закричали): "I w moim ktoś leżał (І в моїй, і в моїй теж хтось полежав!)," lecz siódmy, gdy spojrzał na swoje łóżko (А сьомий , зазирнувши у свою постіль), zobaczył śpiącą śnieżkę (побачив Снігуроньку, що лежала в ній). Zawołał wtedyresztę (Покликав він та інших). Przybiegli i krzyczeli z zachwytu (і ті збіглися і почали вигукувати від подиву). Przynieśli swoje światełka (і принесли до ліжечка свої сім свічок) ipoświecili na śnieżkę (щоб висвітлити Снігуроньку). «O mój Boże, o mój Boże! (Ах, Боже мій!),» wołali (вигукнули вони), «ależ piękne jest to dziecię! (Як ця малютка красива)» i bardzo sięcieszyli (і так усі були зраділи її приходом), że jí nie zbudzili (що не зважилися і розбудити її), lecz pozwolili spać jej dalej (і дали їй спокій на тій постільці). Siódmykarzełek (А сьомий гномик) spał u swoich kompanów (наважився провести ніч так:), po godzinie ukażdego, aż minęła noc (у ліжечку кожного зі своїх товаришів він мав проспати по одній годині).

Gdy Śnieżka wstała rankiem (З настанням ранку прокинулася Снігуронька), zobaczyła siedmiukarzełków (і, побачивши сімох гномиків), wystraszyła się bardzo (перелякалася). Boli jednakbardzo mili i zapytali (Вони ж поставилися до неї дуже ласкаво і запитали її): «Як się nazywasz(Як тебе звати)?» - "Nazywam się Śnieżka (Мене звуть Снігуронькою)," odpowiedziała (відповідала вона). Як trafiłaś do naszego domku? (Як ти потрапила в наш дім)» - pytały dalej karzełki (запитали її гномики). Wtedy opowiedziała im (Тоді вона їм розповіла), як macocha chciała ją zabić (що мачуха наказала було її вбити), як myśliwy darował jej życie (а псар її пощадив), як biegłacały dzień (і ось вона біг znalазła ten domek (поки не натрапила на їхню хатинку). Wtedy karzełki zapytały (Гноміки сказали їй): «Jeśli zechcesz troszczyć się o naszdom (Чи не хочеш ти доглядати наш домашній обхід), gotować, słać łóżeczka,prać (куховарити, стирати на нас) і в'язати) і wszystkotrzymać w czystości i porządku (І якщо ти все це вміло і охайно робити), możesz znami zostać (то можеш у нас залишитися надовго), a nie zbraknie ci niczego (і ні в чому не терпітимеш недоліку). » - "Chcę," odpowiedziała Śnieżka (- "Дозвольте, - відповідала Снігуронька). "Chcę z całego serca (з великим задоволенням)." i została z nimi (і залишилася в них). Dbała w domu oporządek (Будинок гномів вона містила у великому порядку). Karzełki rano wychodziły do pracy wgórach (вранці вони звичайно йшли в гори) by szukać rudy i złota (на пошуки міді та золота), a gdy wieczorem wracały (ввечері поверталися у свою хатинку) готова їжа). Dziewczynka cały dzień była sama (Весь день Снігуронька залишалася одна в будинку). Dobre karzełki ostrzegały ją i mówiły (а тому добрі гноміки застерігали її і говорили): «Strzeż się macochy! (Бережися своєї мачухи) Wkrótce się dowie, że tu jesteś (Вона скоро дізнається, де ти знаходишся). Nie wpuszczajnikogo! (Так не впускай же нікого в дім, крім нас)»

Królowa myślała, że zjadła wątrobę i płuca śnieżki (А королева-мачуха після того, як вона з'їла легеню і печінку Снігуроньки) i była pewna, że znowu jest tą pierwszą i najpiękniejszą (припустила тепер, , aż pewnego dniastanęła przed lustrem i rzekła (і сказала):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Кто jest najpiękniejszy w świecie.» (Хто тут усіх гарніший, хто всіх миліший)

A Lustro odpowiedziało (Тоді дзеркальце їй відповідало):

«Tu najpiękniejszą jest królowa (Ти, королева, красива собою),
lecz od niej piękniejsza jest panna owa (Але все ж таки Снігуронька, що за горою).
co za górami z karzełkami mieszka (У домі у гномиків гірських живе)
i zowie się Śnieżka (Багато тебе красою перевершить)»

I wystraszyła się (Королева злякалася), bo wiedziała, що lustro nigdy nie kłamie (вона знала, що люстерко ніколи не брехало). Zauważyła, że myśliwy ją oszukał (і зрозуміла, що псар її обдурив), a Śnieżka wciąż była przy życiu (і що Снігуронька жива). Odtąd myślała, myślała i myślała ciągle odnowa (І стала вона думати про те), як ją zabić (як би їй перевести падчерку), bo dopóki żyła, zawiść nie dałaby jej spokoju (бо заздрість не давала їй покой першою красунею у всій країні). A gdy w koncu coś wymyśliła (Коли ж вона нарешті щось вигадала), zafarbowała sobie twarz (вона підфарбувала собі обличчя), ubrała się ako staraprzekupka (переодягнулася старою торговкою) i była nie do poznaння (і стала зовсім невпізнанною). Pod tą postacią (У цьому виді) wyruszyła za siedem gór (направилася вона в дорогу-дорогу за сім гір) do siedmiu karzełków (до хати семи гномів), zapukała do drzwi i zawołała(постукалась у їхні двері та крикнула) , towar na sprzedaż! (Товари різні, дешеві, продажні)» Śnieżka wyjrzała przez okno i zawołała (Снігуронька глянула з віконця і крикнула торговці): «Dzień dobry, dobra kobieto (Привіт, тітонька), co tam macie na sprzedaż (що продае?» — «Dobry towar, piękny towar (Хороший товар, найпершого ґатунку),» — odpowiedziała (відповідала торгівля), «Sznurowane gorseciki we wszelkich kolorach (шнурки, тасьми різнокольорові )» i wyciągnęła jeden (іташну utkany zkolorowego jedwabiu (сплетений з строкатого шовку). «Та dobrą kobietę na pewno mogę wpuścić (Ну, цю торговку я, звичайно, можу впустити сюди),» pomyślała Śnieżka (подумала Снігуронька), odryglowała drzwi i kupiła sobie ładny gorsecikьот. «Dziecko, ależ ładnie wyglądasz! (Е-е, дитинко, на кого ти схожа),» powiedziała starucha (сказала Снігуроньці стара), «Chodź, to cię porządnie zasznuruję (Піди-но сюди, дай себе зашнурувати як слід).» Śnieżka dobrodusznie stanęła przed nią (Снегурочка и не предположила ничего дурного, обернулась к старухе спиною) i pozwoliła sobie zasznurować gorsecik (и дала ей зашнуровать себя новым шнурком), a starucha wiązała szybko i tak mocno (та зашнуровала быстро да так крепко), że Śnieżka nie mogła złapać oddechu (що у Снігуроньки зараз захопило дихання) i martwa padła na ziemię (і вона мертво впала додолу). «A byłaś taka ładna,nejpiękniejsza (Ну, тепер уже не бувати тобі більше першою красунею)…» powiedziała stara iczym prędzej wyszła (сказала зла мачуха і пішла поспішно).

Niedługo potem, pod wieczór (Незабаром після того у вечірню пору), do domu wróciło siedmiu karzełków (сім гномів повернулися додому). Przerazili się, gdy zobaczyli (і як же злякалися, коли побачили Снігуроньку), як їх kochana Śnieżka leży na ziemi całkiem bez ruchu (розпростерту на землі; до того ж вона і не рухалася, і не ворушилася), як martwa (булословно мертва). Podnieśli ją więc do góry (Вони її підняли), a ponieważ dostrzegli, że była mocno związana (і, побачивши, що вона обмерла від занадто тісного шнурівки), rozcięli gorsecik (одразу розрізали шнурок). Dziewczynka zaczęła oddychać (і вона почала знову дихати) i powoli wracało do niej życie (спочатку потроху, потім і зовсім ожила). Gdy karzełki usłyszały (Коли гноми від цього почули про те), co się stało, rzekły (що з нею сталося, вони сказали): «Ta stara przekupka to nikt inny ((Ця стара торгівля була твоя мачуха) як bezbożna короля : strzeż się i nie wpuszczaj nikogo (остерігайся і нікого не впускай у будинок), gdy nas nie ma z tobą (наше відсутність).»

Зла баба, повернувшись додому, підійшла до дзеркальця і запитала:

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Хто jest najpiękniejszy w świecie (Хто тут усіх кращий, хто всіх миліший).

A Lustro odpowiedziało jak zawsze (І дзеркальце їй, як і раніше, відповідало):

«Tu najpiękniejszą jest królowa (Ти, королева, красива собою),
lecz od niej piękniejsza jest panna owa (Але все ж таки Снігуронька, що за горою).
co za górami z karzełkami mieszka (У домі у гномиків гірських живе)
i zowie się Śnieżka» (Багато тебе красою перевершить)

Gdy to usłyszała (Почувши це), cała krew ścisneła sie w jej sercu i przelękła się (зла мачуха так перелякалася, що вся кров у неї прилила до серця), bo już wiedziała (вона зрозуміла), że Śnieżka ожила). «Bede muzeła coś wymyśleć (Ну, вже тепер, — сказала вона, — я щось придумаю), by w końcu sczezła (що тебе відразу прикінчить)» powiedziała i za pomocą czarcich sztuk (і за допомогою різних чар) , na kterórych się znała (в яких вона була майстерна), zrobiła zatruty grzebień (вона зробила отруйний гребінь). Przebrała się potem (Потім переодяглася) i przybrała postać innej starej baby (і прийняла на себе образ іншої старої). Poszła tak za siedem gór do siedmiu karzełków (Пішла вона за сім гір до домусем гномів), zapukała do drzwi i zawołała (постукалася в їхні двері і стала кричати): «Doby towar sprzedaję, dobry towar (Товари, товари Śnieżka wyjrzała i rzekła (Снігуронька глянула з віконця і сказала) «Idź dalej, bo nie wolno mi nikogo wpuszczać (Проходьте, якого в будинок впускати не смію)» — «Ale obejrzeć chybа możesz (Ну тобі не заборонено),» powiedziała starucha (сказала стара) і wyjęła zatruty grzebień (витягла отруйний гребінь) i podniosła go do góry (і показала його Снігуроньці). Dziecku spodobał się tak bardzo (Гребінь настільки сподобався дівчинці), що dało się ogłupić i otworzyło drzwi (що вона дала себе заморочити і відчинила двері торговці). Gdy już dogadały si co do kupna (Коли вони зійшлися в ціні), rzekła stara (стара сказала): «А тепер porządnie cię uczeszę (Дай же я тебе причешу як слід)!» Biedna Śnieżka nic sobie przy tym nie pomyślała (Бідній Снігуроньці ніщо погане і в голову не спало) i pozwoliła starej działać (і вона дала старій повну волю причісувати її як завгодно), lecz ledwo stara wetkńewe гребінь у волосся), trucizna zaczęła działać (як його отруйнівластивості подіяли) i dziewczynka padła bez zmysłów na ziemię (і Снігуронька втратила свідомість). «Oto uosobienie piękna (Ну, ти, досконалість краси),» rzekła zła baba (промовила зла баба), «Teraz już po niej! (Тепер з тобою покінчено),» i odeszła (і пішла геть). Na szczęście zbliżał się wieczór (На щастя, це відбувалося надвечір) i siedem karzełków wracało już do domu (близько того часу, коли гноми додому поверталися). Kiedy zobaczyli (Коли вони побачили), як Śnieżka leży martwa na ziemi (що Снігуронька лежить замертвона землі), od razu pomyśleli, że musíła to być macocha (вони відразу запідозрили мачуху). Obszukali więc śnieżkę (стали дошукуватися) i znaleźli trujący grzebień (і знайшли у волоссі дівчини отруйний гребінь), a gdy tylko go wyciągnęli (і тільки-но його вийняли) Śnieżka wróciła doży o ( і розповіла все, що з не сталося). Ostrzegli ją więc jeszcze raz (Тоді вони ще раз застерегли її), щоб się miała na baczności (щоб вона була обережніша) і nikomu nie otwierała drzwi (і нікому не відчиняли двері).

Gdy królowa wróciła do domu (А тим часом королева, повернувшись додому), stanęła przed lustrem i rzekła (стала перед дзеркальцем і сказала):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Хто jest najpiękniejszy w świecie (Хто тут усіх кращий, хто всіх миліший).

A Lustro odpowiedziało jak zawsze (І дзеркальце відповідало їй, як раніше):

«Tu najpiękniejszą jest królowa (Ти, королева, красива собою),
lecz od niej piękniejsza jest panna owa (Але все ж таки Снігуронька, що за горою).
co za górami z karzełkami mieszka (У домі у гномиків гірських живе)
i zowie się Śnieżka (Багато тебе красою перевершить)»

Gdy usłyszała te słowa od lustra (Коли королева це почула), zatrzęsła się i zadrżała ze złości (то затремтіла від сказу). «Śnieżka musi umrzeć! (Снігуронька має померти)» zawołała (вигукнула вона), «Nawet gdybym miała za to zapłacić życiem! (Якби навіть і мені з нею померти довелося).» Poszła potem do tajemnej komnaty (Потім вона пішла в потайну каморочку), gdzie nikt prócz niej nie wchodził (у яку ніхто, крім неї не входив), i zrobiła trujące jabłko (і там виготовила отруйне-переядливе яблуко). Z wierzchu było piękne (З видуяблоко було чудове), czerwono zielone (наливне, з рум'яними бочками), a każdy, kto na nie spojrzał (так що кожен, глянувши на нього), miał na nie ochotę (хотів його скуштувати), lecz gdy ktoś zjadł kawałek (а тільки відкуси шматочок), musíł umrzeć (і помреш). Gdy jabłko było już gotowe (Коли яблуко було виготовлено), zafarbowała sobie twarz (королева розмалювала собі обличчя), przebrała się za chłopkę (переодяглася селянкою) i poszła za siedem gór do siedmiu karzełków ( Zapukała (Постучалась она у их дома), Śnieżka wychyliła głowę przez okno i rzekła (а Снегурочка и выставила головку в окошечко, и сказала): «Nie wolno mi nikogo wpuszczać (Не смею я никого сюда впустить), siedmiu karzełków mi zabroniło (семьгномиков мені це заборонили). — święta racja (А мені що до цього) odpowiedziała chłopka (відповідала селянка), Chce się pozbyć moich jabłek (Куди ж я подінуся зі своїми яблуками). Weź to jedno w podarku (На одне, мабуть, я тобі подарую).» — «Nie,» odrzekła Śnieżka (Ні, — відповіла Снігуронька), «nie wolno mi niczego przyjmować (не смію я нічого прийняти)» — «Boisz się trucizny? (Та вже не отрути боїшся),» powiedziała stara (запитала селянка), «Popatrz, przekroję jabłko na dwie części (Так от, подивися, я розріжу яблуко надвоє). Czerwoną połowę zjesz ty (рум'яну половиночку ти з'їж), a zieloną ja (а іншу я сама з'їм). Jabłko było takspreparowane (А яблуко в неї було так майстерно приготовлене), że tylko czerwona połowa byłazatruta (що тільки рум'яна половина його і була отруєна). Śnieżka miała wielką ochotę na tojabłko (Снігуроньці дуже хотілося скуштувати цього чудового яблука), a kiedy zobaczyła (і коли вона побачила), że chłopka je swą połowę (що селянка їсть свою половину), nie mogła бажання), wyciągnęła rękę i wzięła trującą połowę (протягнула руку з вікна та взяла отруєну половинку яблука). Ledwo kęs znalazł się wjej ustach (Але тільки вона відкусила шматочок його), padła martwa na ziemię (як упала мертво на підлогу). Królowa patrzyła na nią groźnym wzrokiem (Тут королева-мачуха подивилася на неї єхидними очима) i śmiała się wniebogłosy (голосно засміялася). Wreszcie rzekła (і сказала): «biała jak śnieg (Ось тобі і біла, як сніг), czerwona jak krew (і рум'яна, як кров), czarna jakheban (і чорнява, як чорне дерево)! Tym razem karły cię nie zbudzą (Ну, цього разу тебе гноми оживити не зможуть)!» A kiedy w domu zapytała lustro (І коли вона, прийшовши додому, стала перед дзеркальцем і спитала):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Хто jest najpiękniejszy w świecie (Хто тут усіх кращий, хто всіх миліший).

Lusterko odpowiedziało (Дзеркальце нарешті їй відповіло):

"Tyś królowo najpiękniejsza na świecie (Ти, королева, тут всіх миліших)"

I wtedy jej zawistne serce zaznało spokoju (Тут тільки й заспокоїлося її заздрісне серце), naile zawistne serce spokoju zaznać może (наскільки взагалі заздрісне серце може заспокоїтися).

Gdy karzełki wieczorem wróciły do domu (Гноми ж, увечері повернувшись додому) zastały śnieżkę leżącą bez tchu na ziemi (знайшли Снігуроньку розпростертою на підлозі, бездиханою). Była martwa(помертвілої). Podniosły ją (Вони її підняли), szukały, czy nie ma czegoś trującego (стали шукати причину її смерті — шукали отруту), rozwiązały rzemyki (розшнурували їй сукню), przeczesały włosy (розчесали wo її водою з вином), lecz nic nie pomogło (проте ніщо не могло допомогти їй). Ich drogie dziecko było i pozostało martwe (Снігуронька була мертва і залишалася мертвою). Położyły ją na grobowych marach (Они поклали її в труну), usiadły całą siódemką (і, сівши усі семеро навколо її тіла) i opłakiwały ją (стали оплакувати). Płakały trzy dni (і оплакували рівно три дні поспіль), potem chciały ją pogrzebać (Вже вони збиралися і поховати її), lecz wyglądała świeżo (але вона на вигляд здавалася свіжою) як żywy навіть і щоякі горіли колишнім чудесним рум'янцем). Powiedziały więc (Гноми сказали): «Nie możemy jej oddać czarnej ziemi (Ні, ми не можемо її опустити в темні надра землі),» i zrobiły trumnę z przeźroczystego szkła (і замовили для неї інший, прозорий кришталевий труну) ją było widzieć ze wszystkich stron (поклали в нього Снігуроньку, так що її з усіх боків можна було бачити), położyły ją do niej i złotymi literami wypisały jej imię (а на кришці написали золотими літерами її ім'я), , що вона була королівською дочкою). Potem zaniosły trumnę na górę (Потім вони піднесли труну на вершину гори), а один з них завсіди був przy niej i jej strzegł (і один з гномів постійно залишався при ньому на варті). Przychodziły także zwierzęta, щоб opłakiwać śnieżkę (І навіть звірі, навіть птахи, наближаючись до труни, оплакували Снігуроньку), najpierw sowa (спочатку прилетіла сова), potem kruk, na koncu gołąbek (потім ворон).

Śnieżka długo długo leżała w trumnie (І довго, довго лежала Снігуронька у труні), lecz śmierć nie odcisnęła na niej piętna (і не змінювалася). Wyglądała, якby spała (і здавалася ніби сплячою), wciąż biała jak śnieg (і була як і біла, як сніг), z ustami czerwonymi jak krew (рум'яна, як кров), włosami czarnymi jak heban (чорнява, як ). Zdarzyło się jednaк (Сталося якось), że pewien królewicz zapuścił się w las (що до того лісу заїхав королевич) i trafił do domu karzełków (і під'їхав до будинку гномів) by w nim przenocować (маючи намір непереночувати). Na górze zobaczył trumnę (Він побачив труну на горі), aw niej piękną śnieżkę (ікрасуню Снігуроньку в труні). Przeczytał, co wypisane było złotymi literami (і прочитав те, що було написано на кришці труни золотими літерами). Rzekł wtedy do karzełków (Тоді й сказав він гномам): «Oddajcie mi te trumnę (Віддайте мені труну), a dam wam wszystko, czego tylko zechcecie (я вам за нього дам все, чого ви забажаєте).» Ale karzełki odpowiedziały (Але карлики відповідали): "Nieoddamy jej za całe złoto tego świata (Ми не віддамо його за все золото у світі)." Wtedy królewiczrzekł (Але королевич не відступав): «Więc podarujcie mi ją (Так подаруйте мені його), bo nie mogęjuż żyć bez widoku śnieżki (я надивитися не можу на Снігуроньку). Będę ją czcił i poważał jakkogoś mi najdroższego (здається, і життя мені без неї не миле буде! Подаруйте — і його почитатиму і цінуватиму як милу подругу).» Gdy to powiedział (почувши таку гарячу промову з вуст королевича), skruszył serca dobrych karzełków (Жалилися добрі гноми) i dały mu trumnę (і віддали йому труну Снігуроньки). Królewicz kazał ją nieść służącym na plecach (Королевич наказав своїм слугам нести труну на плечах). I wtedy stało się (Понесли вони його), że potknęli się o jakiśkrzew (хай спіткнулися про якусь гілочку). Trumną zatrzęsło (і від цього струсу), az ustśnieżki wypadł zatruty kawałek jabłka (вискочив з горла Снігуроньки той шматок отруєного яблука, який вона відкусила). Niedługo potem otworzyła oczy (Як вискочив шматок яблука, так вона розплющила очі), podniosła wieko trumny (підняла кришку труни) i wyprostowała się (і сама піднялася в ньому). Była żywa! (Жива-живенька) «O Boże, gdzież jestem? (Боже мій! Де ж це я)» zawołała (вигукнула вона). Królewicz odrzekł pełen radości (Королевич сказав радісно): «Jesteś u mnie (Ти в мене, у мене),» i opowiedział jej (розповів їй), co się stało, a potem dodał (все, що трапилося і додав): «Mam ku tobie więcej upodobania niż dla całego świata (Ти мені миліший за всіх на світі). Pójdź ze mną na zamek ojca mego (їдемо зі мною в замок батька) i zostań moją żoną (і будь мені дружиною). Śnieżka była mu łaskawa (Снігуронька погодилася) і poszła z ним (і поїхала з ним), а їхнє wesele było cudowne i pełne przepychu (і їхнє весілля було зіграно з великим блиском і пишнотою).

Na uroczystość zaproszono także (На це свято було запрошено) śnieżki bezbożną macochę (і зла мачуха Снігуроньки). Kiedy już ubrała się w swe piękne suknie (Щойно вона причепурилася на весілля), stanęła przed lustrem i rzekła (так стала перед дзеркальцем висловила):

«Lustereczko, powiedz przecie (Дзеркальце, дзеркальце, поговори швидше)
Хто jest najpiękniejszy w świecie (Хто тут усіх кращий, хто всіх миліший).

A Lustro odpowiedziało (Але люстерко відповідало):

«Tu najpiękniejszą jest królowa (Ти, королева, красива собою),
lecz od niej piękniejsza jest pani owa.
co w zamku z królewiczem mieszka
i zowie się Śnieżka (А все ж наречена вище красою).

Zaklęła zła baba (Зла баба, почувши це) i przelękła się tak bardzo (вимовила страшне прокляття, а потім раптом їй стало так страшно, так страшно), że nie mogła się ruszyć (що вона з собою і впоратися не могла). (Спочатку вона і зовсім не хотіла їхати на весілля), lecz nie dawało jej to spokoju (проте не могла заспокоїтися) i musíła wyruszyć (і поїхала), by zobaczyć młodą kró королеву). Gdy już przybyła (. Ледве переступивши поріг весільного палацу), rozpoznała śnieżkę (вона впізнала в королеві Снігуроньку), lecz ze strachu i przerażenia nie mogła się ruszyć (йот жаху з місця рушити не могла). Nad rozżarzonymi węglami stały już dla nie żelazne pantofle(Але для неї вже давно були приготовлені залізні черевики і поставлені на вугілля, що горять). Przyniesiono je w obcęgach (Їх взяли кліщами) i postawiono przed nią (притягнули до кімнати і поставили перед злою мачухою). W rozgrzanych do czerwoności pantoflach mułiłatańczyć (Потім її змусили вставити ноги в ці розпечені черевики і до того часу танцювати в них), aż padła martwa na ziemię (поки вона не впала на землю мертва).

uk